КЗО "Середня загальноосвітня школа №24" Дніпровської міської ради


запам'ятати

 



Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України

Дистанційна освіта на Класній оцінці
Педагогічна преса Національна дитяча гаряча лінія

Інформація для батьків

Як перетворити карантин у корисне дозвілля. Поради психологів.

 

Із 12 березня 2020 року в Україні тимчасово обмежується освітній процес та забезпечується дистанційне навчання в закладах загальної та вищої освіти, в мистецьких, спортивних школах, у дитячих садочках міста.

Сам у квартирі – мрія багатьох школярів, вони завжди знайдуть, чим зайнятися, окрім виконання уроків і домашніх обов’язків. Тут і телевізор, і комп’ютер,і планшет. Найголовніше, коли дитина залишається вдома сама, вона повинна чітко усвідомити: є речі, яких робити не можна за жодних обставин. А саме: - Нікому не можна відчиняти дверей, навіть якщо це прийшла сусідка чи подруга мами. Вхідні двері повинні відчиняти лише дорослі. Поясніть дитині, що у всіх близьких є ключі від квартири. - Не можна по телефону незнайомим людям розповідати, що вона (дитина) зараз сама вдома, а мама прийде тільки через годину. І взагалі не дозволяйте дитині вступати в тривалі бесіди зі сторонніми. Скажіть дитині, щоб незнайомим людям вона відповідала приблизно так: “Мама зараз дуже зайнята і не може поговорити з вами. Зателефонуйте через годину”. У цьому випадку ви, по-перше, не змушуєте дитину брехати, адже мама справді зайнята. А по-друге, стороннім невтямки, що дитина вдома сама. - Не можна нічого кидати з балкона та з вікна. До вікон взагалі краще не підходити і не визирати на вулицю. На вікна краще поставити спеціальні блокуючі засувки, що їх дитина не зможе самостійно відкрити. - Не можна гратися з електропобутовими приладами та газовою плитою. - Біля телефону повинен бути список потрібних номерів (ваш мобільний, татів, тітки, бабусі, і т.д.), щоб у разі екстреної необхідності дитина знала, куди їй телефонувати. І обов’язково поясніть дитині, в яких випадках треба терміново дзвонити та кликати на допомогу. Для підтримання позитивного емоційного стану та змістовного наповнення дозвілля дітей шкільного віку пропонуємо батькам 5 ідей для проведення корисного дозвілля з дітьми:

Настільні ігри неодмінно мають захопити вашу дитину. Їх варто обирати за віком. Для учнів початкової школи буде цікаво пограти у «ходилки-бродилки з кубиком», для підлітків та старшокласників – монополію та інші ігри, які розвивають логічне мислення. Лото, карти, пазли – теж будуть цікаві для дітей будь-якого віку.

Заняття для розвитку теж будуть доречні. До цієї категорії можна віднести розмальовки, ліплення з пластиліну. Звичайно ж, такий вид діяльності сприяє розвитку творчих здібностей. А ще можна запропонувати дитині виготовити фотоколаж сім’ї. На великому аркуші паперу можна намалювати велике дерево, на гілках якого приклеїти фотографії членів сім’ї. Таке заняття неодмінно сподобається вашій дитині.

Хатні справи десятиліття досліджень доводять: якщо дитина виконує обов’язкові хатні справи – це позитивно впливає на навчання, психіку, а також у майбутньому це піде на користь становленню особистості та допоможе адаптуватись до соціального оточення. Згідно з дослідженням Марті Россмана (почесного професора університету Міннесоти), якщо ви з раннього віку привчите свою дитину виконувати хатню роботу, вона почуватиметься самостійною, відповідальною та впевненою в собі людиною. Не потрібно перевантажувати дитину домашніми справами, проте дитина може допомогти батькам вдома. Наприклад, можна доручити: - вологе прибирання в квартирі, пилососити, підмітати та\ або витирати пил; - розкладати і розвішувати по місцях свої речі (чистий одяг вішати в шафу, а брудний відносити в пральну машину або в кошик для брудної білизни); - стежити за станом свого взуття, мити його в разі необхідності, завжди ставити на місце; -поливати квіти; - піклуватися про домашнього улюбленця:, витирати лапи, міняти вміст лотків; - застеляти своє ліжко; - мити посуд і розкладати його.

Звичайне читання перетворіть у гру. Після прочитання казки або оповідання спробуйте разом з дитиною влаштувати за її мотивами домашній театр. Цікавим для дітей буде також театр тіней. Для цього необхідно встановити настільну лампу біля стіни і руками показувати фігури тварин.

Ведення щоденника. Купіть для дитини гарний блокнот, який застібається на замочок чи закривається на ключик. Їх у продажі є безліч варіантів. Запропонуйте своєму чаду щоденно вести блокнот, записувати туди свої думки та описувати, як минув день. Це допоможе розвивати пам’ять дитини та розвине здатність чітко висловлюватися.

Та головне, НЕ ЗАБУВАЙТЕ основні правила поведінки під час карантину у зв’язку з епідемією грипу:

 1. Намагатись менше ходити в гості, відвідувати громадські місця та

скупчення людей.

 2. Частіше бувайте на свіжому повітрі.

3. Одягатись відповідно до погоди на вулиці та оберігайте себе від переохолодження.

 4. Частіше провітрюйте кімнату.

 5. Завжди мийте руки з милом.

 6. Щоденно їжте свіжі овочі й фрукти — вітаміни посилюють захисні сили організму.

НЕ ПАНІКУЙТЕ!

 

Що робити, щоб допомогти собі пережити паніку?

Ось кілька порад:

1. Під час епідемії дотримуйтесь рекомендацій ВООЗ.

Знання про те, як правильно поводитися у критичній ситуації, знижує тривогу.

2. Намагайтеся не блокувати свої почуття.

Боятися – нормально, відчувати безсилля, сумувати – теж.

"Відключити почуття" означає перестати бути в контакті з собою. А це значить, рано чи пізно почуття дадуть про себе знати, тільки їхня сила може стати деструктивною.

Легалізація негативних емоцій знижує напругу, психіка перестає "викручуватися" від необхідності постійно тримати почуття під замком.

3. Що робити, якщо тривога зашкалює?

Поглинаючи велику кількість інформації, ми піддаємося так званій соціальній тривозі.

Завдяки інтернету і соцмережам, події, що відбуваються на іншому кінці планети, сприймаються так, ніби вони відбуваються у нас вдома. Така розмитість кордонів посилює занепокоєння і почуття незахищеності.

Справитися з ними допоможе елементарна інформаційна гігієна. Намагайтеся обмежити кількість інформації, яку ви споживаєте, зменшіть кількість часу, проведеного за читанням новин і в соцмережах.

Оберіть ті джерела інформації, яким довіряєте, і відправте у бан тих, хто розганяє паніку.

4. Знаходьте час тільки для себе і наповнюйте себе ресурсом.

Цей пункт особливо важливий для батьків, які перебувають на карантині з маленькими дітьми.

Турбота про тих, хто від нас залежить – складна фізична і емоційна робота, яка вимагає багато ресурсів. Якщо їх не поповнювати, ваш сосуд швидко вичерпається, і ви відчуєте емоційне вигорання.

Створіть свій власний щоденний ритуал – займіться тим, що приносить вам задоволення. Спорт, будь-які види творчості, прогулянки, просто відпочинок підійдуть.

Головне – щоб у цей час вас ніхто не чіпав і ви могли розслабитися на самоті.

5. Сон. Фізичні навантаження (так-так!). Регулярна здорова їжа. Задоволення.

Всі ці речі здаються банальними, але допомагають справлятися навіть з сильними стресами.

 

 

 

 

ОГОЛОШЕННЯ 

про надання пропозицій щодо кандидатур  до складу конкурсної комісії

 

Відповідно до рішення Дніпровської міської ради від 25.04.2018 № 99/31 "Про затвердження Положення про проведення конкурсного відбору керівників комунальних закладів загальної середньої освіти міської ради та Типового контракту  з керівником комунального закладу (установи) освіти міської ради", з метою затвердження складу комісії для конкурсного відбору керівників закладів загальної середньої освіти міської ради департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради просить до 09.07.2018 надати до управління освіти департаменту (м. Дніпро, прсп. Дмитра Яворницького, 75 а, кімн. 507) пропозиції щодо кандидатур від представників громадських об'єднань батьків учнів (вихованців), громадських об'єднань керівників закладів освіти міста Дніпра, які обрані на загальних зборах (по дві особи від об'єднання).

До пропозицій додати протокол загальних зборів об'єднання та завірені належним чином копії установчих документів.

 

 

Рятувальники ДСНС України звертаються до батьків:

не залишайте дітей без нагляду!

 

Рятувальники ДСНС України звертаються до батьків! Не залишайте дітей без нагляду! Приділіть увагу нагадуванню правилам безпечної поведінки! Розкажіть малюкам про основні небезпеки, які можуть підстерігати їх вдома! Навчіть правилам безпечного використання газових та електричних приладів. Безпека дітей залежить в першу чергу від батьків! Спілкуйтесь із дітьми, навчайте їх основам безпеки життєдіяльності, виховуйте культуру безпечної поведінки.

 

Бережіть себе та своїх близьких! При виникненні надзвичайних ситуацій телефонуйте до Служби порятунку «101»!

Як допомогти першокласнику подолати труднощі?


 

1. Не намагайтеся з самого початку вимагати від дитини самостійності. Знадобиться кілька місяців, щоб він зрозумів: навчання - це обов'язок, який треба виконувати. 

2. Не варто в цей рік віддавати дитину в якісь додаткові гуртки, секції; це лише підсилить в ньому відчуття нестабільності. Дитині зараз потрібна звична атмосфера, в якій він знаходиться до школи. 

3. Постарайтеся з самого початку налагодити душевний контакт з дитиною, тільки в цьому випадку Ви завжди будете в курсі всіх його шкільних проблем. 

4. Якщо квартирні умови не дозволяють виділити дитині для занять кімнату або навіть окремий стіл, у нього все одно має бути постійне місце для підготовки домашніх завдань, для зберігання підручників і зошитів.

  5. Батькам слід пам'ятати, що дитину треба хвалити не за успіхи, а за старанність. 

6. Ні в якому разі не можна сердитися, лаяти за "лінь", навіть недбалість.

  7. Хотілося б порадити батькам постійно підтримувати відносини з учителем і регулярно говорити з ним про дитину, навіть якщо з навчанням у нього все в порядку

 

 

«Взаємодія між школою та сім'єю

щодо профілактики правопорушень

та злочинності серед неповнолітніх»

 

Метою діяльності педколективу школи щодо соціального захисту дітей всіх категорій є:

  • створення комфортних умов для навчання та виховання всіх дітей, збереження їх здоров’я  тощо;
  • забезпечення безкоштовним харчуванням дітей з малозабезпечених сімей та дітей - сиріт та позбавлених батьківського піклування;
  • часткове харчування за бюджетні кошти учнів 1-4 класів;
  • забезпечення шкільною або спортивною формою дітей, які знаходяться під опікою, а також безкоштовне оздоровлення дітей даної категорії в літній період;
  • створення умов для участі дітей в різнорівневих конкурсах та виховних заходах.

 

    Шкільна форма… Вона не лише урівнює всіх дітей, а й дисциплінує. У найелітніших навчальних закладах, фірмах, навіть на виробничому підприємстві існують вимоги до зовнішнього вигляду, спецодяг, відсутність якого не дає змогу приступити до роботи. То чому ми дозволяємо нашим дітям не розрізняти робочий час від відпочинку. Можливо, тому вони інколи дозволяють собі в школі блукати коридорами, а не відвідувати уроки, слухати музику, гратися телефоном або плером тощо? Відсутність спортивної форми – взагалі шкідлива для здоров’я та життя. Як можна займатися спортом на підборах, в джинсах, теплому светрі тощо. Шановні батьки! Забезпечити шкільною та спортивною формою дітей-саме ваш обов’язок! Привчити дитину бути акуратною, дотримуватися правил власної гігієни.

 

 

Ставлення батьків до власної дитини. Саме вчителю соромно, коли під час огляду дитини лікарем виявляється, що вона не миється, або робить це рідко, а про зміну білизни, сорочки щодня-взагалі не йдеться. Якщо дехто не в змозі цьому навчити власну дитину, то хоча б поважайте та підтримуйте вчителя, який намагається навчити цьому. Ми зазвичай бачимо, те що нам зручно бачити, і чуємо, те що хочемо чути. Якщо дитині зробили зауваження щодо невиконаного домашнього завдання, значить вчитель образив, придирається… Навіть у другому, третьому класі не задумуємося, а чому ж дитина не підготувалася до уроків, і що ж з нею будемо робити в подальшому, коли взагалі відмовиться вчитися (матеріал запущений, дитині нецікаво, не зрозуміло, вона відчуває себе некчемою, починає комплексувати, вихід – прогулювати уроки, шукати кампанію таких же недоучених, недовихованих, недолюблених…).

    Коли мама або тато школяра говорить, що не може нічого подіяти, щоб дитина добре навчалася, чемно поводилася в школі, то що може зробити вчитель, який винен в усіх «земних та неземних» гріхах стосовно дітей.

     Я ні в якому разі не хочу всіх переконати в тому, що вчитель святий, і ніколи не помиляється, завжди правий. Ми - також різні!

    Але я хочу донести до вас думку про те, що саме від вас залежить якою буде ваша дитина: чи буде вона розуміти і поважати вас, оточуючих. А коли діти нами управляють: «це не одягну», «того робити не буду», « в школу не піду-погано виспався»… А ми: « поспи, маленький-нікуди школа не втече». Так зручніше – не треба витрачати сили, нерви, щоб привчити дитину до дисципліни. Кажу мамі: «Ваш син не написав розклад у щоденник». На що вона мені: «Я йому казала, а він каже в школі напишу». То які претензії до вчителя, якщо ваші діти керують вами і намагаються керувати вчителем, який щодня витрачає купу сил, щоб навчити вашу і ще 25 учнів в класі. І ті, хто розуміє чому ходить до школи, де батьки взаємодіють з учителями не винні, що на уроці час для навчання витрачається на те, щоб привести до тями невихованого, непідготовленого учня.

       І коли стається, що дитина потрапляє в неприємні ситуації, тоді згадують, що зіпсував життя дитині хто завгодно, але батьки в цьому не брали участь.

      Сьогодні в засобах масової інформації багато говориться про непрофесійну діяльність педагогів. Ситуації, на жаль трапляються різні, погоджуюсь, що можливо не завжди вчитель вчиняє правильно, не шкодить дитині. Але в кожній ситуації не менше ніж дві винуваті сторони.

     Ні в якому разі не хочу образити вас, тим більше, що слухають (читають) більшість зацікавлених у кращому майбутньому власної дитини. Але, якщо ми не будемо втручатися, співпрацювати в питаннях виховання наших дітей, то найвихованішім, найрозумнішим прийдеться жити серед хамства, безкультур’я…

    Існує проблема куріння серед неповнолітніх.

 

 

 

 

 

Першою умовою безпечного відпочинку на воді є вміння плавати. Навчитись плавати потрібно кожному. Людина, яка добре плаває, почуває себе на воді спокійно, упевнено, у випадку необхідності може надати допомогу товаришу, який потрапив у біду.

Навіть той, хто добре плаває, повинен постійно бути обережним, дисциплінованим і суворо дотримуватись правил поведінки на воді.    Знання та виконання правил поведінки на воді є запорукою безпеки життя, а також отримання задоволення від відпочинку. Необхідно звернути особливу увагу на пояснення  юнацтву правил поведінки на воді дітям. 

Правила безпечної поведінки на воді та біля води:
  • діти повинні купатися обов’язково під наглядом дорослих;
  • вчитися плавати потрібно під керівництвом інструктора або батьків;
  • не купайтеся i не пірнайте у незнайомих місцях, це можна робити у спеціально відведених місцях;
  • не можна запливати за обмежувальні знаки;
  • слід дуже обережно поводитися на надувних матрацах та іграшках, особливо, коли є вітер або сильна течія;
  • якщо течія вас підхопила, не панікуйте, треба пливти за течією, поступово i плавно повертаючи до берега;
  • не купайтеся в холодній воді, щоб не сталося переохолодження;
  • не треба купатися довго, краще купатися кiлька разів по 20-30 хв.;
  • не можна гратися на воді у такі ігри, які можуть завдати шкоди;
  • не подавайте без потреби сигналів про допомогу;
  • не пірнайте під людей, не хапайте їх за ноги;
  • купатися рекомендовано вранці i ввечері;
  • не слід купатися наодинці;
  • не підпливайте до коловоротів, пароплавів i катерів;
  • не стрибайте головою вниз у місцях, глибина яких вам невідома.
  • не забувайте, що вода несе й небезпеку! Шторм на морі, повінь, сильна злива можуть завдати шкоди не тiльки навколишньому середовищу, але й людині!

Вода є найцiннiшим даром природи. Без їжi людина може прожити понад місяць, а без води – декiлька днів. Наявнiстъ води вiдiграє вирішальну роль у збереженні житгя та здоров’я людини. Джерельна вода – найбезпечніша та найсмачніша. Воду з проточних водойм слід кип’ятити.

 

 

Пам’ятка для батьків

“Педикульоз: профілактика та боротьба з ним”

Вошивість,  або педикульоз – це паразитування вошей на тілі людини. Відомо три види вошей  – головна, платтяна і лобкова. Всі три види харчуються кров’ю людини. Воші, в залежності від виду, знаходяться на волосяній частині голови, тулуба, у складках одягу, де вони живуть і проходять свій життєвий цикл.

      Платтяні воші найкрупніші від усіх інших. Їх довжина від 2,3 до 4,7 мм. Вони живуть і відкладають яйця (гниди) в складках білизни, одягу, особливо в швах. Самка харчується 8 разів на добу. Кожного дня відкладає близько 10 гнид ( всього 200-300 за все життя). Живе вона до 46 днів. Найсприятливіша температура для її життя +30 – 32 С, при зниженні температури до +10-20С вона припиняє відкладати яйця. Якщо температура тіла людини піднімається вище +37С, то воші переповзають  з хворої людини на здорову.  Це дуже важливий факт, тому що платтяні і головні воші можуть переносити збудників епідемічного висипного тифу, волинської лихоманки.

     Харчуючись кров’ю  хворої людини, воші також хворіють висипним тифом і гинуть від нього. Зараження людини відбувається не через укус вошей, а в результаті втирання в шкіру людини інфікованих фекалій вошей.

     Крім цієї загрозливої ролі, педикульоз дуже неприємна хвороба. В результаті укусів на шкірі шиї, спини, попереку, пахових ямок виникають  конусоподібні папули (пухирі), шкіра грубішає, темнішає, стає сухою.

     Якщо вошивість  у людини триває  кілька місяців, то розвивається загальна реакція організму – підвищення температури тіла, м’язовий біль, особливо в ногах, пригнічений загальний стан. Тривала вошивість може призводити до виснаження організму.

     Інший вид вошей – головні.  Вони живуть на волосяній частині голови, частіше на потилиці, скронях, тім’ї, а також у бороді і бровах. Їх розміри трохи менші від платтяної воші. Вони відкладають яйця (гниди) біля коріння волосся, приклеюючи гниду прозорою клейкою масою. Якщо гнида знаходиться на відстані 1 см від коріння волосини, це означає, що вона була відкладена місяць тому і з неї вже вийшла воша. З яйця приблизно через 10-14 днів виходить личинка,  яка через 10-14 днів перетворюється у дорослу вошу. Головні воші відкладають  4 яйця в день, 88-140 за все життя, тривалість життя їх складає 27-38 днів. Максимальна кількість головних вошей в однієї особи може сягати 200 штук. Особливо страждають при вошивості діти. Вони стають дратівливими, погано сплять, у них знижується інтерес до навчання.

      Третій вид вошей – лобкова. Її розміри найменші – від 1,36 до 1,6 мм. Вона має плоску форму, що нагадує краба, тому її називають площицею або крабовидною вошею. Лобкові воші живуть на тілі людини, глибоко впиваючись у шкіру, й тут же відкладають яйця. Вони знаходяться не тільки на поверхні лобка, але й у пахових ямках, на поверхні грудей, живота, інколи живуть на бровах та віях. Лобкові воші малорухливі, тому при цьому виді педикульозу люди заражаються тільки при  близькому та інтимному контактах. Зараз почастішали випадки зараження лобковими вошами в лазнях. Плодючість їх невелика, самка відкладає 3 яйця в день, 50 за все життя.  Розмножуються при температурі 20-45С. Живуть до 17 днів. Запущений лобковий педикульоз перебігає важко, хворий розчісує вкушені частини тіла, іноді підозрює, що він заражений коростою.

      Розповсюдження вошей відбувається при безпосередньому контакті людей,  особливо при великій їх скупченості: у транспорті, на вокзалах, на ринках, в басейнах. Щоб не трапилась така біда з вами, необхідно після поїздок  чи якихось сумнівних контактів, в першу чергу, оглянути свої речі, чи немає на них вошей. Особливу увагу зверніть на складки та шви білизни, де платтяні воші відкладають свої яйця. Бажано в цих випадках  пройти самостійно додаткову домашню санітарно-гігієнічну обробку, тобто терміново  помитися,  змінити одяг і прокип’ятити його  та пропрасувати речі гарячою праскою.

      Особливо швидко педикульоз розповсюджується у дитячих колективах при спільному користуванні гребінцями, головними уборами, одягом, постіллю, при зберіганні всіх речей разом. Носіями та розповсюджувачами вошей є люди, які не мають постійного місця проживання, ведуть безладний  спосіб життя, а також особи, що не дотримуються правил особистої гігієни. При значній вошивості воші можуть переповзати по речах.

      Якщо виявлено випадок педикульозу, необхідно оглянути дитячий колектив та членів сім’ї того, у кого знайдено воші.  Воші можна вивести механічним шляхом ( вичісування), а гниди ( яйця вошей) необхідно вибирати руками. При необхідності  волосся стрижуть або бриють.

     При вичісуванні або обстриганні волосся. плечі, спину, груди враженого потрібно щільно закрити простирадлом чи клейонкою. Острижене волосся, вичіски збирають на папір, який потім спалюють.

    Через тиждень  необхідно знову оглянути враженого (якщо залишилися гниди, з них вийдуть воші) і при необхідності провести повторну обробку. 

    Слід пам’ятати, що дітей до 5 років, вагітних жінок – годувальниць, осіб з шкірними захворюваннями, ранами на голові обробляють лише механічним шляхом, або уважно вивчити інструкцію до застосування педикулоциду. 

      Для боротьби з  вошами використовують препарати – „Ніттіфор”, „Педекс”,  „Делацет”,  „Пара-Плюс”, „Педилін”, „Хігія”, „Пермін”, “ХедРінг”, “Lavinal” та 20% водно-мильну суспензію бензил – бензоату. Препаратами слід користуватися  згідно з інструкцією.

      Боротьба з платтяними вошами відбувається при обробці одягу в спеціальних камерах  , в домашніх умовах –  прогладжуючи одяг 5 разів гарячою праскою. Прання білизни в пральних машинах при температурі води 40С не вбиває вошей. Тому її необхідно кип’ятити не менше 15 хвилин.

     Позбавитись педикульозу  можна тільки при одночасній обробці всіх уражених навіть поодинокими вошами, білизни, одягу, постелі та предметів обстановки.

      До основних заходів профілактики педикульозу відносяться:
  • суворе дотримання особистої гігієни у побуті;
  • суворе дотримання санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму у дошкільних дитячих, учбових  закладах,  гуртожитках, готелях, перукарнях, квартирах, під час мандрівок та активного відпочинку, тощо.

     

      В приміщеннях регулярно проводити прибирання, постільну білизну потрібно міняти не рідше одного разу на тиждень з подальшим її кип’ятінням і прасуванням.

      В перукарнях недопустиме повторне користування накидками, простирадлами, гребінцем, машинкою для стриження волосся без належної обробки.

      В свою чергу до заходів по дотриманню вимог особистої гігієни, які спрямовані на попередження педикульозу, відносяться:

      –   регулярне миття тіла з одночасною зміною натільної та постільної  білизни (не рідше 1 раз на тиждень);

      –  регулярний догляд за волоссям (щоденне розчісування, при потребі – стриження);

      –  систематичне чищення та догляд за верхнім одягом.

            У дітей дошкільного віку волосся потрібно оглядати щодня, звертаючи увагу на скроні, тім’я, потилицю. У дітей більш старшого віку волосся треба оглядати щотижня, особливої уваги потребує світле волосся.

      У разі виявлення ознак наявності вошей необхідно негайно звернутись до лікаря у лікувально-профілактичний заклад за місцем проживання, а для жителів м. Суми  –  до відділення дезінфектології Сумського міського відділу ДУ “ Сумський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України” для проведення протипедикульозних та профілактичних заходів.

Адреса: м. Суми, вул.. Троїцька , 57;  тел. 25 – 79 – 83.

Пам’ятайте! 
Воші – розповсюджувачі небезпечних інфекційних захворювань.
Суворе виконання правил особистої гігієни дозволить запобігти виникненню педикульозу.

 

 

 

Безпека дітей в Інтернеті
 

Інтернет-технології стали природною складовою життя дітей і сучасної молоді. Комп′ютер є не тільки розвагою, але й засобом спілкування, самовираження та розвитку особистості.

Самостійне пізнання інформаційного світу дозволяє розширити коло інтересів дитини і сприяє її додатковій освіті, спонукає до кмітливості, привчає до самостійного розв′язання задач.

Всесвітня мережа також задовольняє потребу підлітків у лідерстві. Діти, які добре знають компютер та Інтернет, більш адекватно оцінюють свої здібності та можливості, вони більш цілеспрямовані та кмітливі. Щоб повноцінно орієнтуватись у віртуальному просторі, дитині треба вчитися структурувати великі потоки інформації, дотримуючись основних правил безпеки в мережі.

Всеукраїнське соціологічне дослідження, проведене Інститутом соціології НАН України в 2009 році, виявило тривожні тенденції: понад 28% опитуваних дітей готові надіслати свої фотокартки незнайомцям у Мережі; 17% без коливань діляться інформацією про себе і свою родину (адреса, професія, графік роботи батьків, наявність цінних речей у домі тощо); 22% дітей періодично потрапляють на сайти для дорослих; 28% дітей, побачивши в Інтернеті рекламу алкоголю або куріння, хоча б один раз спробували їх купити, а 11% − спробували купувати наркотики; близько 14% опитуваних час від часу відправляють платні SMS за бонуси в онлайн-іграх і лише деякі звертають увагу на вартість послуги. Лише у 18% випадків дорослі перевіряють, які сайти відвідує дитина, тільки 11% батьків знають про такі онлайн-загрози, як “дорослий” контент, азартні ігри, онлайн-насилля, кіберзлочинність.

 З метою надання батькам і педагогам допомоги з питань захисту дітей від впливу шкідливої інформації розроблено ряд посібників і складено перелік рекомендованих для дітей онлайн-ресурсів. Зазначені матеріали допоможуть відкрити дітям цікавий, корисний і, головне, безпечний Інтернет.

Лист Міністерства №1/9-768 від 06.11.09 "Про захист дітей та молоді від негативних інформаційних впливів"

Посібники, які Міністерство пропонує використовувати батькам і педагогам для навчання дітей безпечному користуванню Інтернетом:

  1. Діти в Інтернеті: як навчити безпеці у віртуальному світі: посібник для батьків / І. Литовченко, С. Максименко, С Болтівець [та ін.]. – К.: ТОВ “Видавни-чий будинок «Аванпост-Прим»”, 2010. – 48 с. (http://online-bezpeka.kyivstar.ua).
  2. Виховання культури користувача Інтернету. Безпека у всесвітній мережі:  навчально-методичний посібник / А. Кочарян, Н. Гущина. – К., 2011. – 100 с. (http://old.mon.gov.ua/images/newstmp/2011/18_02/3/4press.pdf).
  3. Безпечне користування сучасними інформаційно-комунікативними технологіями / О. Удалова, О. Швед, О. Кузнєцова [та ін.]. – К.: Україна, 2010. – 72 с.
  4. Памятка для батьків “Діти. Інтернет. Мобільний звязок”, розроблена Національною експертною комісією України з питань захисту суспільної моралі  (http://www.moral.gov.ua/news/311/).
  5. Перелік рекомендованих для дітей онлайн-ресурсів, затверджений на засіданні Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі (рішення N 2 від 20.04.2010).

 

 

Поради батькам про безпеку Дорожнього Руху

Безпечній поведінці на дорозі треба вчити. Але завчені, як вірші, Правила не вбережуть дитину від біди. Тому поряд з вивченням Правил дорожнього руху треба діяти особистим прикладом.

Використовуйте будь-який відповідний момент для ознайомлення дітей з правилами вуличного руху.

Гуляючи з дитиною по місту, по дорозі до школи і додому зверніть його увагу на те, як багато машин, автобусів, трамваїв їздить по вулицях. А який порядок! Це тому, що люди виконують правила дорожнього руху.

Розкажіть про те, що машини йдуть по одній стороні бруківки, що люди ходять по тротуару.

Переходячи з дитиною вулицю, покажіть йому, поясніть, що треба уважно подивитися ліворуч, потім праворуч, і переходити вулицю прямо, а не навскіс.

Дуже важливо, щоб ваша дитина зрозуміла, а не тільки запам‘ятала, що виконувати правила руху потрібно завжди і всюди. Тому особистим прикладом показувати їй, як потрібно поводитися на вулиці. Ваш приклад буде куди більш наочним, ніж сотні разів повторювані слова «не ходи на червоне світло». Тому навіть якщо ви спізнюєтеся — все одно переходьте дорогу там, де це дозволено правилами.

 

Інструкції
Готуючись перейти дорогу
  • Зупиніться, огляньте проїжджу частину.
  • Розвивайте в дитини спостережливість за дорогою.
  • Підкреслюйте свої рухи: поворот голови для огляду дороги. Зупинку для огляду дороги, зупинку для пропуску автомобілів.
  • Вчіть дитину вдивлятися удалину, розрізняти наближаючіся машини.
  • Не стійте з дитиною на краю тротуару.
  • Зверніть увагу дитини на транспортний засіб, що готується до повороту, розкажіть про сигнали покажчиків повороту у машин.
  • Покажіть, як транспортний засіб зупиняється біля переходу, як він рухається за інерцією.
Очікування транспорту
  • Стійте тільки на посадкових майданчиках, на тротуарі чи узбіччі.
Посадка і висадка з транспорту
  • Виходьте першими, попереду дитини, інакше дитина може впасти або вибігти на проїжджу частину.
  • Підходьте для посадки до дверей тільки після повної зупинки.
  • Не сідайте в транспорт в останній момент (може прищемити дверима).
  • Привчіть дитину бути уважним у зоні зупинки — це небезпечне місце (поганий огляд дороги, пасажири можуть виштовхнути дитину на дорогу).
Рух по тротуару
  • Дотримуйтеся правого боку.
  • Дорослий повинен перебувати з боку проїжджої частини.
  • Якщо тротуар знаходиться поруч з дорогою, батьки повинні тримати дитину за руку.
  • Привчіть дитину, йдучи по тротуару, уважно спостерігати за виїздом машин з двору.
  • Не привчайте дітей виходити на проїжджу частину, коляски та санки везіть тільки по тротуару.
Інструкція дітям: правила переходу дороги на регульованому пішохідному переході
  • Зупинись на краю тротуару, не наступай на бордюрний камінь.
  • Дочекайся зеленого сигналу. Якщо він блимає, переходити не слід, незважаючи на те, що перехід дозволено — можна потрапити в небезпечну ситуацію.
  • Подивися по сторонам — переконайся, що транспортні засоби коштують, і водії пропускають пішоходів.
  • Переходь дорогу, дотримуючись правої сторони переходу.
  • Іди швидко, але не біжи.
  • Якщо при підході до середини проїжджої частини спалахує червоний сигнал — зупинись. Не роби зайвих кроків ні вперед, ні назад. Стеж за проїжджаючим транспортом зліва і справа.
  • Закінчуй перехід, тільки переконавшись, що знову горить зелений сигнал і транспортні засоби стоять.

 

Дорожні пастки
Машина,щостоїть
Машина що стоїть, небезпечна: вона може закривати собою інший автомобіль, який рухається з великою швидкістю, заважає вчасно помітити небезпеку. Не можна виходити на дорогу з-за машин, що стоять. В крайньому випадку, потрібно обережно визирнути з-за стоячого автомобіля, переконатися, що небезпека не загрожує, і тільки тоді переходити дорогу.
Автобус,щостоїть
Автобус що стоїть, закриває собою ділянку дороги, по якому в той момент, коли ви вирішили її перейти, може проїжджати автомобіль. Крім того, люди біля зупинки зазвичай поспішають і забувають про безпеку. Від зупинки треба рухатися в бік найближчого пішохідного переходу.
Прихована небезпека
З-за нерухомого автомобіля, будинку, паркану, кущів та ін. може несподівано виїхати машина. Для переходу дороги потрібно вибрати таке місце, де дорога проглядається в обидва напрямки. В крайньому випадку, можна обережно визирнути з-за перешкоди, переконатися, що небезпеки немає, і тільки тоді переходити дорогу. У великих містах місцем підвищеної небезпеки також є арки, через які з дворів на проїжджу частину виїжджають машини. Не допускайте, щоб дитина бігла повз арки попереду дорослого: її необхідно тримати за руку.
Повільно наближається машина
Машина, яка повільно рухається може приховувати за собою автомобіль, що йде на великій швидкості. Дитина часто не підозрює, що за однією машиною може ховатися інша.
Світлофор
Сьогодні на дорогах міста ми постійно стикаємося з тим, що водії автомобілів порушують Правила дорожнього руху: мчать на високій швидкості, ігноруючи сигнали світлофора і знаки переходу. Тому недостатньо навчити дітей орієнтуватися на зелений сигнал світлофора, необхідно переконатися, що небезпека не загрожує. Діти часто міркують так: «Машини ще стоять, водії мене бачать і пропустять». Вони іноді помиляються.
«Пустельна»вулиця
На вулиці, де машини з’являються рідко, діти вибігають на дорогу, попередньо її не оглянувши. Виробіть у дитини звичку завжди перед виходом на дорогу зупинитися, озирнутися, прислухатися — і тільки тоді переходити вулицю.
Осьова лінія
Дійшовши до осьової лінії і зупинившись, діти зазвичай стежать тільки за машинами, що рухаються з правого боку, і забувають про автомобілі, що проїжджають у них за спиною. Злякавшись, дитина може зробити крок назад — прямо під колеса машини. Якщо довелося зупинитися на середині дороги, потрібно бути гранично уважним, не робити жодного руху, не переконавшись у безпеці.
«Безпека» поруч з батьками
Перебуваючи поруч з дорослим, дитина покладається на нього і або зовсім не спостерігає за дорогою, або спостерігає погано. Дорослий цього не враховує. На вулиці діти відволікаються на всілякі предмети, звуки, не помітивши машину, і думаючи, що шлях вільний, вириваються з рук дорослого і біжать через дорогу. Перед переходом дороги ви повинні міцно взяти дитину за руку.
Пам’ятайте! Дитина вчиться законами вулиці, беручи приклад з вас, батьків, інших дорослих. Нехай ваш приклад вчить дисциплінованої поведінки на вулиці не лише вашу дитину, але й інших дітей. Переходьте дорогу, дотримуючись Правил дорожнього руху.

 

Батьки, будьте прикладом

Будьте прикладом для дітей у дотриманні правил дорожнього руху

  • Не поспішайте, переходите дорогу розміреним кроком.
  • Виходячи на проїжджу частину дороги, припиніть розмовляти — дитина повинна звикнути, що при переході дороги потрібно зосередитися.
  • Не переходьте дорогу на червоний або жовтий сигнал світлофора.
  • Переходьте дорогу тільки в місцях, позначених дорожнім знаком «Пішохідний перехід».
  • З автобуса, тролейбуса, трамвая, таксі виходьте першими. В іншому випадку дитина може впасти або побігти на проїжджу частину дороги.
  • Залучайте дитину до участі у ваших спостереженнях за обстановкою на дорозі: показуйте йому ті машини, які готуються повертати, їдуть з великою швидкістю і т.д.
  • Не виходьте з дитиною з-за машини, кущів, не оглянувши попередньо дороги, — це типова помилка, і не можна допускати, щоб діти її повторювали.
  • Не дозволяйте дітям гратися поблизу доріг і на проїжджій частині вулиці.

Бережіть себе і своїх близьких.

 

 

Детальніше: http://school16.org/do-vsesvitnogo-dnya-bezpeki-ditey-u-merezhi-internet