КЗО "Середня загальноосвітня школа №24" Дніпровської міської ради


запам'ятати

 




Класна оцінка

Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України
Педагогічна преса Національна дитяча гаряча лінія

Інформація для батьків

 

Похожее изображение

Шановні батьки! 

30.08.2018 року об 11.00

відбудеться зустріч учнів з учителями.

1 вересня о 8.30

ранку відбудеться свято Знань для учнів та батьків школи.

Запрошуємо усіх  на це чудове креативне свято. 

З повагою, адміністація школи

 

 

ОГОЛОШЕННЯ 

про надання пропозицій щодо кандидатур  до складу конкурсної комісії

 

Відповідно до рішення Дніпровської міської ради від 25.04.2018 № 99/31 "Про затвердження Положення про проведення конкурсного відбору керівників комунальних закладів загальної середньої освіти міської ради та Типового контракту  з керівником комунального закладу (установи) освіти міської ради", з метою затвердження складу комісії для конкурсного відбору керівників закладів загальної середньої освіти міської ради департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради просить до 09.07.2018 надати до управління освіти департаменту (м. Дніпро, прсп. Дмитра Яворницького, 75 а, кімн. 507) пропозиції щодо кандидатур від представників громадських об'єднань батьків учнів (вихованців), громадських об'єднань керівників закладів освіти міста Дніпра, які обрані на загальних зборах (по дві особи від об'єднання).

До пропозицій додати протокол загальних зборів об'єднання та завірені належним чином копії установчих документів.

 

 

Рятувальники ДСНС України звертаються до батьків:

не залишайте дітей без нагляду!

 

Рятувальники ДСНС України звертаються до батьків! Не залишайте дітей без нагляду! Приділіть увагу нагадуванню правилам безпечної поведінки! Розкажіть малюкам про основні небезпеки, які можуть підстерігати їх вдома! Навчіть правилам безпечного використання газових та електричних приладів. Безпека дітей залежить в першу чергу від батьків! Спілкуйтесь із дітьми, навчайте їх основам безпеки життєдіяльності, виховуйте культуру безпечної поведінки.

 

Бережіть себе та своїх близьких! При виникненні надзвичайних ситуацій телефонуйте до Служби порятунку «101»!

Як допомогти першокласнику подолати труднощі?


 

1. Не намагайтеся з самого початку вимагати від дитини самостійності. Знадобиться кілька місяців, щоб він зрозумів: навчання - це обов'язок, який треба виконувати. 

2. Не варто в цей рік віддавати дитину в якісь додаткові гуртки, секції; це лише підсилить в ньому відчуття нестабільності. Дитині зараз потрібна звична атмосфера, в якій він знаходиться до школи. 

3. Постарайтеся з самого початку налагодити душевний контакт з дитиною, тільки в цьому випадку Ви завжди будете в курсі всіх його шкільних проблем. 

4. Якщо квартирні умови не дозволяють виділити дитині для занять кімнату або навіть окремий стіл, у нього все одно має бути постійне місце для підготовки домашніх завдань, для зберігання підручників і зошитів.

  5. Батькам слід пам'ятати, що дитину треба хвалити не за успіхи, а за старанність. 

6. Ні в якому разі не можна сердитися, лаяти за "лінь", навіть недбалість.

  7. Хотілося б порадити батькам постійно підтримувати відносини з учителем і регулярно говорити з ним про дитину, навіть якщо з навчанням у нього все в порядку

 

 

«Взаємодія між школою та сім'єю

щодо профілактики правопорушень

та злочинності серед неповнолітніх»

 

Метою діяльності педколективу школи щодо соціального захисту дітей всіх категорій є:

  • створення комфортних умов для навчання та виховання всіх дітей, збереження їх здоров’я  тощо;
  • забезпечення безкоштовним харчуванням дітей з малозабезпечених сімей та дітей - сиріт та позбавлених батьківського піклування;
  • часткове харчування за бюджетні кошти учнів 1-4 класів;
  • забезпечення шкільною або спортивною формою дітей, які знаходяться під опікою, а також безкоштовне оздоровлення дітей даної категорії в літній період;
  • створення умов для участі дітей в різнорівневих конкурсах та виховних заходах.

 

    Шкільна форма… Вона не лише урівнює всіх дітей, а й дисциплінує. У найелітніших навчальних закладах, фірмах, навіть на виробничому підприємстві існують вимоги до зовнішнього вигляду, спецодяг, відсутність якого не дає змогу приступити до роботи. То чому ми дозволяємо нашим дітям не розрізняти робочий час від відпочинку. Можливо, тому вони інколи дозволяють собі в школі блукати коридорами, а не відвідувати уроки, слухати музику, гратися телефоном або плером тощо? Відсутність спортивної форми – взагалі шкідлива для здоров’я та життя. Як можна займатися спортом на підборах, в джинсах, теплому светрі тощо. Шановні батьки! Забезпечити шкільною та спортивною формою дітей-саме ваш обов’язок! Привчити дитину бути акуратною, дотримуватися правил власної гігієни.

 

 

Ставлення батьків до власної дитини. Саме вчителю соромно, коли під час огляду дитини лікарем виявляється, що вона не миється, або робить це рідко, а про зміну білизни, сорочки щодня-взагалі не йдеться. Якщо дехто не в змозі цьому навчити власну дитину, то хоча б поважайте та підтримуйте вчителя, який намагається навчити цьому. Ми зазвичай бачимо, те що нам зручно бачити, і чуємо, те що хочемо чути. Якщо дитині зробили зауваження щодо невиконаного домашнього завдання, значить вчитель образив, придирається… Навіть у другому, третьому класі не задумуємося, а чому ж дитина не підготувалася до уроків, і що ж з нею будемо робити в подальшому, коли взагалі відмовиться вчитися (матеріал запущений, дитині нецікаво, не зрозуміло, вона відчуває себе некчемою, починає комплексувати, вихід – прогулювати уроки, шукати кампанію таких же недоучених, недовихованих, недолюблених…).

    Коли мама або тато школяра говорить, що не може нічого подіяти, щоб дитина добре навчалася, чемно поводилася в школі, то що може зробити вчитель, який винен в усіх «земних та неземних» гріхах стосовно дітей.

     Я ні в якому разі не хочу всіх переконати в тому, що вчитель святий, і ніколи не помиляється, завжди правий. Ми - також різні!

    Але я хочу донести до вас думку про те, що саме від вас залежить якою буде ваша дитина: чи буде вона розуміти і поважати вас, оточуючих. А коли діти нами управляють: «це не одягну», «того робити не буду», « в школу не піду-погано виспався»… А ми: « поспи, маленький-нікуди школа не втече». Так зручніше – не треба витрачати сили, нерви, щоб привчити дитину до дисципліни. Кажу мамі: «Ваш син не написав розклад у щоденник». На що вона мені: «Я йому казала, а він каже в школі напишу». То які претензії до вчителя, якщо ваші діти керують вами і намагаються керувати вчителем, який щодня витрачає купу сил, щоб навчити вашу і ще 25 учнів в класі. І ті, хто розуміє чому ходить до школи, де батьки взаємодіють з учителями не винні, що на уроці час для навчання витрачається на те, щоб привести до тями невихованого, непідготовленого учня.

       І коли стається, що дитина потрапляє в неприємні ситуації, тоді згадують, що зіпсував життя дитині хто завгодно, але батьки в цьому не брали участь.

      Сьогодні в засобах масової інформації багато говориться про непрофесійну діяльність педагогів. Ситуації, на жаль трапляються різні, погоджуюсь, що можливо не завжди вчитель вчиняє правильно, не шкодить дитині. Але в кожній ситуації не менше ніж дві винуваті сторони.

     Ні в якому разі не хочу образити вас, тим більше, що слухають (читають) більшість зацікавлених у кращому майбутньому власної дитини. Але, якщо ми не будемо втручатися, співпрацювати в питаннях виховання наших дітей, то найвихованішім, найрозумнішим прийдеться жити серед хамства, безкультур’я…

    Існує проблема куріння серед неповнолітніх.

 

 

 

Н А К А З

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№855 від 08.11.2004 р.

 

Про заборону тютюнопаління в навчальних закладах і установах Міністерства освіти і науки України і затвердження заходів щодо проведення антинікотинової інформаційно-освітньої та профілактичної роботи серед дітей, учнівської та студентської молоді.

Високий рівень вживання тютюну в Україні є соціально-демографічною проблемою, яка стосується як усього населення загалом, так і дітей, учнівської та студентської молоді особливо. Поширеність куріння серед цієї категорії зростає, незважаючи на інформаційно-освітні заходи профілактики. До досягнення повноліття 82% юнаків та 72% дівчат мають досвід паління цигарок протягом життя. До активних курців належать серед хлопців: 11% у віці до 13-15 років, 20% у віці 15-16 і 35% у віці 16-17 років, серед дівчат відповідні показники; 5, 6 і 19%. На виконання ст. 56 Закону України "Про освіту" та з метою надання підліткам об’єктивних сучасних знань щодо вироблення відповідального ставлення до власного здоров’я та усвідомлення його ціннісної значущості, викорінення легковажного ставлення відносно куріння, а також формування навичок здорового способу життя

 

наказую:

 

 1. Заборонити тютюнокуріння у приміщеннях і на територіях навчальних закладів та установ Міністерства освіти і науки України.

 

 Міністр                                                                                В.Г. Кремень

 

 

 

    В лютому  2010 р. Верховною Радою України  був прийнятий закон Украини о внесення змін до законодавчих актів відносно розпиття спиртних напоїв у громадських місцях.

В цих змінах з’явилися два нових слова, це "ПИВО" и "СЛАБОАЛКОГОЛЬНІ" напої, і у зв’язку з цим були внесені зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення:

 

Статья 178.  Розпиття пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв в заборонених законом місцях або поява в громадських місцях у нетверезому стані розпиття пива (окрім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулиці, в закритих спортивних спорудах, в скверах, парках, в усіх громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та і інших законом місцях, окрім підприємств торгівлі та громадського харчування, в яких продаж пива алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських, місцях в нетверезому стані, яке принижує людську гідність та суспільну мораль, - тягне попередження або накладання штрафу від одного до п’яти не обкладених мінімумом доходів громадян (від 17 до 85 грн.)

 

21 січня 2010 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження споживання і продажу пива та слабоалкогольних напоїв», котрий доповнив Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» деякими новими положеннями.

Стаття 18 цього Закону встановлює коло осіб та місця, де не може здійснюватись продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв, а також тютюну. Продаж та придбання таких виробів не може здійснюватись особами, що не досягли 18 років.

 

 

    Діти пропускають уроки без поважних причин. Що це означає і як контролюється з боку вчителів та батьків? Якщо дитина не прийшла до школи,  класний керівник або заступник директора з виховної роботи починає з’ясовувати причину. Часто телефонуємо батькам, а ті в кращому випадку відповідають, що дитина проспала, або я розбудив, пішов на роботу, а де дитина не знаю, або ще краще – він наглядає за молодшим братом, чи поїхав купувати собі кросівки…  Чому вчитель може щоднятелефонувати одним і тим же батькам, а не батьки в свою чергу своєчасно повідомляють вчителю про причину відсутності. До речі, частіше телефонуємо тим батькам, діти яких схильні до пропусків уроків без причини, це вони щодня повинні контролювати і цікавитися в учителя, чи є на уроках син, або донька. За вимогами – заява батьків про відсутність дитини на уроках не є юридичним документом, але вона є доказом, того що батьки проінформовані, про відсутність дитини в школі. Заяви батьків, довідки з лікарні, інші документи, які пояснюють відсутність дитини (змагання, концерт, конкурс тощо) зберігаються в особовій справі дитини від початку навчального року до початку наступного навчального року.    Медичні довідки по закінченні навчального року вклеюються в медичні картки учнів. Якщо дитина відсутня в школі більше двох днів, необхідно надати довідку про стан здоров’я та допуск до занять, відсутність контакту з хворими людьми. Вам же не все одно хто сидить поряд з вашою дитиною. Тому не вчитель повинен вимагати дані документи, а батьки мають знати, що їх наявність не примхи вчителя або адміністрації школи.

     Це ж стосується і довідки про стан здоров’я з визначенням фізкультурної групи, яка надається до школи на початку навчального року обов’язково! Учні, які не надають вищезазначену довідку до школи не допускаються до занять фізкультурою, не атестуються з фізкультури.

    Мобільні телефони… Це – велика проблема.

 

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 420 від 24.05.2007

Про використання мобільних

телефонів під час навчального процесу

 

Заборонити з 1 вересня 2007 року використання мобільних телефонів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах усіма учасниками навчально-виховного процесу під час проведення навчальних занять.

 

Міністр                                           С.М.Ніколаєнко

 

Навчити дітей користуватися ними не лише для розваг, чітко для себе з’ясувати чи так вже необхідний телефон у школі. Слухаємо музику, телефонуємо, приймаємо дзвінки (і від батьків також), граємо, ведемо аудіо запис і відео зйомку і не для того, щоб переглянути і пригадати матеріал уроку, а щоб розважитися в Інтернеті. Під час перерв можна спровокувати бійку, або познущатися над однолітком і зняти це на відео. Мало хто  думає про те, що так можна довести  слабшого до будь-якого стану та вчинку. Сьогоднішні діти дуже вразливі, нервові, нестримані, схильні до суїциду. Про це також треба говорити з дітьми, попереджати такі ситуації, а не обговорювати дома перед телевізором після чергової «шкільної сенсації» які некчемні вчителі.

     Бійки… Трапляються і вони є в школах. Але частіше вони провокуються однолітками відносно дитини, яка «не вписується» в загал по різним причинам. Моральне виховання потребує нашої уваги. Допомогти однокласнику в таких ситуаціях, це не соромно, не є підлабузництвом, або доносом на однолітків. Повідомити про бійку, або будь-який конфлікт, якщо не можеш сам зашкодити, виступити проти групи, не бути стороннім спостерігачем – це сьогодні сміливий вчинок. Цьому також треба вчити наших дітей: захищатися і захищати.

     Дуже важливо учителям та батькам взаємодіяти в питаннях виховання дітей, а не стояти по різні боки річки під назвою «ДІТИ». Готові почути ваші пропозиції, зрозуміти проблеми і разом шукати шляхи їх вирішення. Сподіваємося на розуміння та підтримку з боку батьківської громадськості.

     Діти, як квіти: їм необхідний догляд, їх треба «поливати» любов’ю, розумінням, терпимістю, добротою…

 

 

 

ПОРАДИ БАТЬКАМ

ЯК ЗБЕРЕГТИ ЗДОРОВ’Я І ЖИТТЄРАДІСНІСТЬ В УМОВАХ НАВЧАННЯ?

 

Перш за все, необхідне співвіднесення рівня вимог та режиму навантажень із реальними можливостями учня, з особливостями його здоров’я і працездатності. Тож завдання батьків-не лише зрозуміти, підтримати, допомогти, коли це необхідно, а й так організувати життя сина чи доньки (а при необхідності й усієї родини), щоб шкільні навантаження не призвели до перевтоми, неврозів, порушень постави та зору тощо.                   Режим дняповинен складатися з навчальних занять у школі та вдома; відпочинку з достатнім перебуванням на свіжому повітрі, рухливих ігор або фізичних занять; регулярного повноцінного харчування; повноцінного, достатнього та тривалого сну. Денний сон відновлює працездатність організму більшою мірою, ніж будь-який інший вид відпочинку.          Дитина щодня повинна проводити достатньо часу на свіжому повітрі, що є потужним оздоровлюючим фактором.        Рухова активність тонізує центральну нервову систему дітей.  Інша складова успіху—харчування!  Слух, зір, постава теж мають бути в зоні особливої уваги батьків. При шумі продуктивність фізичної праці падає на 30%, а розумової-на 60.

 

Чим раніше батьки задумаються про зміцнення фізичного стану своєї дитини, тим краще!                  

 

 

 

 

ПОЧИНАЄМО ДИСКУСІЮ:

ЧИ ПОТРІБНА ШКІЛЬНА ФОРМА?

 

       Щороку постає питання наявності шкільної форми в учнів. Батьки першокласників, в пешу чергу, цікавляться якою повинна бути форма: єдина для всіх, чи можна обирати свій варіант. В кожній школі на це питання своя відповідь. Але ясно одне—шкільній формі бути! Розуміють це і учні, і батьки. Адже, по-перше, форма організує внутрішній світ дитини, яка одягаючи її, підсвідомо розуміє, що йде вчитися до школи, де отримує знання; і це не той одяг, у якому вона іде гуляти на вулицю чи дискотеку. По друге, форма стирає соціальну нерівність сімей різного рівня достатку. Відзначається дисциплінованість в дотриманні вимог школи щодо форми у дітей початкових класів та частково-основної школи. Учні старших класів чомусь вважають, що різнокольоровий одяг для відпочинку придатний і для школи.                         

 

      Шановні батьки, мабуть ми втратили вплив на своїх дітей, через це маємо проблеми з наявністю шкільної та спортивної форми. Сьогодні підлітки диктують умови, а ми не навчаємо їх культурі одягатися. Адже дуже важлдиво, щоб людина розрізніла коли в якій ситуації і як одягатися. Презентабельний вигляд оцінюється і при прийомі на роботу. Адже всі розуміють, що в спортивному костюмі можна займатися спортом, а в піжамі не можна ходити на дискотеку, то чому ж ми забули, що школа-це робоче місце учнів, де і вигляд повинен бути відповідним.                    

(Дискусія продовжується)

 

 

 

 

Через що конфлікують батьки і діти

 

Ні для кого не секрет, що батьки і їх діти схильні до взаємних розбіжностей, докорів, сварок і конфліктів.

Всупереч  думці, що найчастіше сваряться батьки та їх дорослі сини, психологи з'ясували, що найбільш запеклі сварки виникають між матерями та їх дорослими дочками.

 

Причому, чим старше діти, тим більше взаємних образ і зіткнень. Сварки стають найгострішими в той період, коли самі "діти" досягають середнього віку.

Про що сперечаються і через що конфліктують?
Причини образ і взаємних прикростей практично універсальні.
Діти найчастіше гніваються на батьків за те, що ті прагнуть втручатися в їх особисте життя.
Багато протиріч виникає, коли бабусі і дідусі намагаються докоряти своїм синам і дочкам за неправильне, на їх думку, виховання онуків і онучок.
Батьки, зазвичай, страждають від напруженості сильніше, ніж їх діти. Проте по мірі дорослішання дітей подібна напруженість лише гостріше сприймається і матерями, і батьками.
Матері важче, ніж батьки, переносять конфлікти з дітьми, будь то дочки або сини.
Оскільки доньки тісніше і частіше контактують з батьками, ніж сини, тому й частіше нариваються на конфлікти і грають один у одного на нервах.
В основі почуттів – дратівливість, напруженість, протиріччя.
Батьки частіше дратуються з приводу стосунків зі своїми дітьми, ніж навпаки. Пояснюється це образою за те, що на виховання дітей "витрачено так багато зусиль і засобів".
Дратують же батьків такі чинники, як загальна поведінка і фінансові питання.
"Діти" ж частіше дратуються і протестують проти втручання їх батьків у виховання власних дітей, особливо коли від бабусь і дідусів не чекають і не хочуть жодних порад.
Це служить основою для нагнітання напруженості і виникнення проблем.
Хоча, як говорять дослідники, більшість виникаючих труднощів і сварок можуть бути легко подолані, в збереженні напруженості можуть лежати глибоко укорінені відмінності в характерах дійових осіб – батьків і їх дітей незалежно від віку дитини.
Втім, по мірі того, як батьки і їх діти старіють, вони стають мудрішими і здатні долати взаємну неприязнь і конфлікти, відштовхуючись від кращого розуміння чужої точки зору.
Тому вчені радять контактувати батькам і їх дорослим дітям, не слідуючи старій приказці: "Якщо не можете сказати нічого приємного, краще промовчати". Уникати один одного – це погана стратегія для усунення конфліктів і протиріч.

 

 

 

ПОРАДНИК ДЛЯ БАТЬКІВ

Сім'я і школа — це берег і море. На березі дитина робить свої перші кроки, отримує перші уроки життя, а потім перед нею відкривається непізнане море знань, шлях у якому прокладає школа. Це не означає, що дитина повинна зовсім відірватися від берега — бо ж навіть моряки дальнього плавання завжди повертаються.Сім'я дає дитині первинну підготовку до життя, яку школа все-таки дати не може, оскільки необхідний безпосередній дотик до світу близь­ких, які оточують дитину, світом дуже рідним, дуже потрібним, світом, до якого дитина з перших років звикає і з яким рахується. А вже потім народжується почуття самостійності, яке школа повинна підтримувати.Потреба у здоровому способі життя, розвинений інтелекті широкий всебічний розвиток, інтелігентність у спілкуванні, естетичне сприйняття світу — ось результат спільної виховної діяльності сім'ї та школи. Принципи і підходи, які повинні працювати на кінцевий результат, реалізуються в школі, але необхідно, щоб все життя учня, виховуюче і розвиваюче, будувалося на єдиній основі в стінах навчального закладу та дому.

Азбука виховання для батьків

А — азбуку виховання повинні знати всі батьки

Б — будьте при дітях витриманими в своїх вчинках.

В — вас запитують — уважно слухайте, дайте відповідь.

Г — говоріть з дитиною у зрозумілій для неї формі.

Д — дайте можливість дитині винайти самостійність.

Є — єдність між педагогами і членами сім'ї — запорука успішного виховання.

Ж — життя дитини повинно бути заповненим посильною працею.

З — знайте: основи виховання завдаються з раннього дитинства.

І — ігри — запорука здорового фізичного розвитку дитини.

К — корисно знати: любов до дитини має бути поміркованою.

Л — любов до рідного краю виховуйте з дитинства.

М — мама і мир — найдорожче для дітей.

Н — не говоріть дітям неправду.

О — одяг має бути охайним.

П — прагніть завжди чинити з дітьми справедливо.

Р — розмовляйте з дітьми часто, співайте разом.

С — стежте за своєю поведінкою, бо діти наслідують вас.

Т — трудитися навчайте з раннього віку.

У — успіх,у вихованні залежить від здорової атмосфери в сім'ї.

Ф — фізкультура повинна стати для дитини улюбленим уроком.

X — хай завжди дитина відчуває інтерес до себе.

Ц — цілеспрямованість у вихованні допоможе досягти значних успіхів

Ч — частіше бувайте з дитиною на природі.

Ш — шум — ворог здоров'я дитини

Щ — щастя і радість дітей — у ваших руках.

Я — якщо хочете, щоб ваша дитина була ввічливою, справедливою, чесною, ставилася до всіх з любов'ю, дотримуйтесь цих порад самі.

 

 

Рекомендації батькам

1. Сприяйте роботі своїх дітей і постійно контролюйте її.

2. Визначте постійне місце, де зручно виконувати домашнє завдання, читати книжки, газети. Якщо дитина пише правою рукою, світло має падати на книгу або зошит з лівого боку.

3. Стежте, щоб дитина вчасно приходила до школи та поверталася. Контролюйте, 40 не було пропусків уроків, запізнень без поважних причин.

4. Вимагайте, щоб дитина починала виконувати уроки у передбачений режимом час. Після кожних 50 хвилин занять - 10 хвилин відпочинку.

5. Не відривайте дитину від роботи під час виконання домашнього завдання.

6. Перевіряйте виконані письмові роботи, нехай дитина розповість вивчене своїми словами, відповість на запитання.

7. Майже кожного дня продивляйтесь щоденник дитини.

8. Виховуйте любов до навчання та школи, повагу до вчителя, старших.

9. Не критикуйте при дітях учителя, школу; про помічені недоліки в роботі вчителя, школи кажіть самому вчителеві, директорові школи.

10. Частіше розмовляйте з дитиною про те, що було в школі цікавого, що заважає їй краще вчитися, дайте поради, поділіться досягненнями у своїй роботі.

11. Один—два рази на місяць відвідуйте школу, розмовляйте з учителями, класними керівниками.

12.Обов'язково відвідуйте всі батьківські збори.

13. Не відправляйте дітей купувати цигарки та спиртні напої.

14. Привчайте дитину слухати музику, читати художню літературу, вихо­вуйте інтерес до образотворчого мистецтва, фізкультури.

 

 

 

 

                                                                           ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ БАТЬКІВ

 

 

Сімейний кодекс України                                 

(вступив у силу з 01 січня 2004 року)

 

Стаття 141.

Рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини

1. Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

2. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо  дитини.

 

Стаття 152.

Забезпечення права дитини на належне батьківське виховання

1. Право дитини на належне батьківське виховання забепечується системою державного контролю, що встановлена законом.

2. Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов'язків щодо неї.

3. Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій.

4. Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.

 

Стаття 155.

Здійснення батьківських прав та виконання батьківських обов'язків

1. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків може ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

2.  Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

3.  Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

4. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

 

 

 

 

ПАМ'ЯТКА

 

першочергових дій персоналу підприємств, установ та організацій

у разі загрози вчинення терористичних або диверсійних актів

 

І. Заходи попереджувального характеру:

здійснити комплексне обстеження стану надійності охорони об'єкта, посилити пропускний режим по допуску на об’єкт автотранспорту, персоналу і відвідувачів, проводити ретельну перевірку ввезеного на об'єкт майна і внесеної ручної поклажі. Для цих цілей використовувати технічні засоби (металодетектори, газоаналізатори, дзеркала для огляду автомобілів та ін.);

вжити додаткових заходів щодо інженерно-технічної оснащеності об'єкта, додатково встановити модернізовані системи сигналізації і відеоспостереження в зонах підвищеного ризику;

оснастити телефони об'єкта, зазначені в офіційних довідниках, автоматичними визначниками номера і звукозаписною апаратурою;

у випадку загострення криміногенної обстановки в регіоні ввести чергування співробітників підрозділів безпеки, підсилити контроль за роботою особового складу охорони, регулярно здійснювати перевірки несення служби в ленний і нічний час,

сформувати у кожній черговій зміні охорони (у разі наявності) групи негайного реагування У ході щоденних інструктажів уточнювати бойовий розрахунок особистого складу, що заступає па чергування, звертати особливу увагу на доведення оперативної обстановки на об'єкті, а також на необхідність посилення пильності і підвищення відповідальності співробітників;

силами співробітників підрозділів охорони і безпеки організувати проведення систематичних обходів і оглядів об'єкта і прилеглої до нього території з метою своєчасного виявлення підозрілих предметів і запобігання закладки вибухових пристроїв, а також установки сторонніх осіб, що виявляють підвищенні; інтерес до об'єкта;

регулярно проводити перевірки підсобних приміщень і територій, не допускати перекриття шляхів евакуації людей і транспорту;

ввести в практику систематичне проведення перевірок проходження сигналів оповіщення від чергової зміни охорони до посадових осіб об’єкта;

організувати практичні тренування зі співробітниками охорони і персоналом по діях при виникненні надзвичайної ситуації терористичного характеру;

провести інструктивні заняття з персоналом про порядок дій при прийомі телефонних повідомлень з погрозами терористичного характеру і правилах поводження з письмовими анонімними матеріалами;

при укладанні договорів оренди приміщень об'єкта обов'язково включати умови, що дають право підрозділам безпеки здійснювати перевірку зданих в оренду приміщень;

-      здійснювати заходи щодо більш ретельного підборові персоналу об’єкта, у тому числі допоміжного складу. Більш ретельно здійснювати перевірку і допуск на об’єкт фахівців сторонніх організацій.

-       

2.   При виявленні підозрілого предмета на об’єкті:

точно визначите місце перебування підозрілого предмета; опитуванням заявника й очевидців установити час виявлення предмета: зафіксуйте установчі дані осіб, що знайшли предмет, і забезпечте їхню присутність до моменту прибуття оперативно-слідчої групи правоохоронних органів;

-      дайте вказівку не наближатися, не торкати, не розкривати, не перемішати знахідку, не заливати її рідиною, не засипати піском і фунтом, не користуватися радіо- і електроапаратурою, переговорними пристроями;

-      організуйте евакуацію персоналу, використовуючи маршрути, віддалені від місця перебування підозрілого предмета;

-      дайте вказівку співробітникам охорони оточити місце розташування предмета та знаходитися на безпечній відстані від нього;

при необхідності організуйте відключення побутових і виробничих комунікацій газу, води й електрики;

-      повідомите про подію правоохоронні органи, викличте на об'єкт машини швидкої допомоги і аварійних служб,

не знижуючи рівень охорони об'єкта, забезпечте можливість безперешкодного проходу або проїзду до предмета співробітників і транспорту оперативно-слідчої групи;

надайте можливість фахівцям оперативно-слідчої групи опитати заявника та інших осіб, що підходили до підозрілого предмета;

підсильте контроль за роботою особового складу охорони по всьому

об'єкту.

3.   При надходженні погрози по телефону:

Телефон є засобом зв’язку, який найчастіше використовують як злочинці (для передачі повідомлень про заклад!.-ні бомби, захоплення людей і пред'явлення політичних або інших вимог), так і «телефонні хулігани», які висловлюють завідомо неправді; це погрози. Приймаючи анонімне телефонне повідомлення про можливе здійснення актів тероризму необхідно пам'ятати, що вони несуть важливу криміналістичну інформацію, тому в розмові з анонімом необхідно запам'ятати і зафіксувати якнайбільше даних. Зокрема:

зафіксувати дату, час і тривалість анонімного повідомлення; місце установки телефону, на який надійшло повідомлення, його номер, приналежність конкретному підрозділу і співробітнику;

при одержанні анонімного повідомлення спробувати «зав'язати розмову» з анонімом і з'ясувати конкретну інформацію про його особу, професію, місце перебування і, якщо можливо, схилити до добровільного відмовлення від задуманої акції;

під час розмови вжити заходів щодо запису фонограми анонімного повідомлення, визначення номера телефону анонімного абонента шляхом використання технічних можливостей даного телефонного апарата. При відсутності таких можливостей через співробітників спробувати повідомити про

телефонну станцію;

-      по закінченню розмови з анонімом негайно повідомити про те, що трапилося, керівникові служби безпеки (служби охорони) для прийняття ними негайних заходів до попередженню і локалізації можливих тяжких наслідків;

по пам’яті скласти докладний опис висловлених погроз або повідомлення про передбачувані-акти тероризму, а також висунутих ультиматумах та інших вимогах;

-      усі дані про зміст погроз або вимог, викладених анонімним абонентом, характеристику його голосу, мови, манері викладу погроз і вимог повідомити керівникові служби безпеки (служби охорони) підприємства;

-     для уникнення поширення чуток і паніки обговорювати отриману від аноніма інформацію з іншими співробітниками не рекомендується;

при надходженні погрози на телефонний апарат з автоматичним визначником номера і звукозаписним пристроєм, відразу після завершення розмови з анонімом вжити заходів щодо збереження аудіо запису. Передбачте заходи по запису можливого наступного дзвінка зловмисника.

4.  Вибух на території об’єкта:

У випадку вибуху необхідно негайно організувати і забезпечити виконання наступних основних заходів:

за списком екстреного оповіщення викликати на об'єкт пожежних, швидку допомогу, рятувальників, комунальні служби (газ, електрика, тепло);

-      за списком екстреного оповіщення повідомити про подію керівництво (адміністрацію) підприємства та правоохоронні органи;

організувати евакуацію персоналу з епіцентру вибуху, зруйнованих або ушкоджених вибухом приміщень;

-     до прибуття служби швидкої допомоги надати постраждалим першу медичну допомогу;

відключити подачу електроенергії, газу, води, тепла в ушкоджені вибухом приміщення,

оточити місце вибуху і забезпечити його ізоляцію до прибуття компетентних органів;

при виникненні пожежі вжити заходів щодо її гасіння власними силами за допомогою наявних протипожежних засобів.

5.  Захоплення заручників:

При захопленні людей у заручники необхідно:

негайно повідомити про надзвичайну подію правоохоронні органи і керівництво об'єкта;                              .

по можливості блокувати місце події, використовуючи технічні засоби

охорони;

підвищити пильність охоронців на всіх постах. Перевести систему відеоспостереження об’єкта в режим запису;

не вступаючи в переговори з терористами, по можливості виконувати

-      забезпечити евакуацію персоналу, який знаходиться поза місцем захоплення заручників;

припинити доступ на об'єкт людей і проїзд автотранспорту; вжити заходів до безперешкодного проходу і проїзду на об'єкт співробітників правоохоронних органів;

після прибуття спецпідрозділів правоохоронних органів надати їм необхідну інформацію: схеми об'єкта, поповерхові плани, схеми розташування систем відеоспостереження, вентиляції, електропостачання та ін.;

-       надалі діяти відповідно до розпоряджень керівника антитерористичної операції.

6.   Одержання сигналу про евакуацію:

Якщо ви знаходитеся на своєму робочому місці, послідовно виконайте наступні дії:

без поспіху, істерики і паніки зберіть службові документи в сейф або в шухляди столу, що закриваються на ключ;

візьміть з собою особисті речі, документи, гроші, цінності;

-     закрийте вікна, вимкніть оргтехніку, електроприлади, освітлення; візьміть з собою і при необхідності використовуйте індивідуальні засоби

захисту (протигаз, респіратор);

-     закрийте двері на ключ, а ключ залишіть у замку;

залишіть приміщення, рухайтеся маршрутами, які позначені в схемах евакуації;

повертайтеся в покинуте приміщення тільки після дозволу відповідальних осіб.

 

 

 

 

Наказ управління освіти та науки Дніпропетровської міської ради

за № 91 від 21.03.2016 року.

Проведення державної підсумкової атестації відповідно до чинного законодавства України:

У 4-х класах з 12 травня по 21 травня 2016 року у формі підсумкових контрольних робіт з 3-х предметів:

-         української мови,

-         літературного читання,

-         математики.

 

У 9-х класах з 01 червня по 08 червня 2016 року в письмовій форміі з 3-х предметів:

01   червня - української мови (контрольний текстовий диктант);

03 червня - математики;

07 червня - предмету за вибором навчального закладу.

 

У 11-х класах з 05 травня по 20 травня 2016 року з 3-х предметів:

05 травня - української мови у формі зовнішнього незалежного оцінювання (далі - ЗНО) у пунктах проведення ЗНО;

11 травня - математики (алгебри та початків аналізу і геометрії) або 13 травня - історії України (період XX - Початок XXI століття) у формі зовнішнього незалежного оцінювання у пунктах проведення ЗНО;

20 травня - іноземної мови у навчальних закладах за єдиними завданнями Міністерства освіти і науки України у формі тестових завдань.

Результати зовнішнього незалежного оцінювання зараховувати як результати державної підсумкової атестації за курс повної загальної середньої освіти всім випускникам 11 -х класів загальноосвітніх навчальних закладів 2016 року без виключень, у тому числі й тим, що почали вивчати українську мову в поточному навчальному році.

 

Проведення урочистостей з нагоди закінчення навчального року:

свята «Останній дзвоник» - 27 травня 2016 року;

свята «Золота надія» - 26 травня 2016 року;

вручення документів про повну загальну середню освіту на урочистих зборах 28 травня 2016 року, про базову освіту - 08-09 червня 2016 року.

 

 

 

 

Першою умовою безпечного відпочинку на воді є вміння плавати. Навчитись плавати потрібно кожному. Людина, яка добре плаває, почуває себе на воді спокійно, упевнено, у випадку необхідності може надати допомогу товаришу, який потрапив у біду.

Навіть той, хто добре плаває, повинен постійно бути обережним, дисциплінованим і суворо дотримуватись правил поведінки на воді.    Знання та виконання правил поведінки на воді є запорукою безпеки життя, а також отримання задоволення від відпочинку. Необхідно звернути особливу увагу на пояснення  юнацтву правил поведінки на воді дітям. 

Правила безпечної поведінки на воді та біля води:
  • діти повинні купатися обов’язково під наглядом дорослих;
  • вчитися плавати потрібно під керівництвом інструктора або батьків;
  • не купайтеся i не пірнайте у незнайомих місцях, це можна робити у спеціально відведених місцях;
  • не можна запливати за обмежувальні знаки;
  • слід дуже обережно поводитися на надувних матрацах та іграшках, особливо, коли є вітер або сильна течія;
  • якщо течія вас підхопила, не панікуйте, треба пливти за течією, поступово i плавно повертаючи до берега;
  • не купайтеся в холодній воді, щоб не сталося переохолодження;
  • не треба купатися довго, краще купатися кiлька разів по 20-30 хв.;
  • не можна гратися на воді у такі ігри, які можуть завдати шкоди;
  • не подавайте без потреби сигналів про допомогу;
  • не пірнайте під людей, не хапайте їх за ноги;
  • купатися рекомендовано вранці i ввечері;
  • не слід купатися наодинці;
  • не підпливайте до коловоротів, пароплавів i катерів;
  • не стрибайте головою вниз у місцях, глибина яких вам невідома.
  • не забувайте, що вода несе й небезпеку! Шторм на морі, повінь, сильна злива можуть завдати шкоди не тiльки навколишньому середовищу, але й людині!

Вода є найцiннiшим даром природи. Без їжi людина може прожити понад місяць, а без води – декiлька днів. Наявнiстъ води вiдiграє вирішальну роль у збереженні житгя та здоров’я людини. Джерельна вода – найбезпечніша та найсмачніша. Воду з проточних водойм слід кип’ятити.

 

 

Пам’ятка для батьків

“Педикульоз: профілактика та боротьба з ним”

Вошивість,  або педикульоз – це паразитування вошей на тілі людини. Відомо три види вошей  – головна, платтяна і лобкова. Всі три види харчуються кров’ю людини. Воші, в залежності від виду, знаходяться на волосяній частині голови, тулуба, у складках одягу, де вони живуть і проходять свій життєвий цикл.

      Платтяні воші найкрупніші від усіх інших. Їх довжина від 2,3 до 4,7 мм. Вони живуть і відкладають яйця (гниди) в складках білизни, одягу, особливо в швах. Самка харчується 8 разів на добу. Кожного дня відкладає близько 10 гнид ( всього 200-300 за все життя). Живе вона до 46 днів. Найсприятливіша температура для її життя +30 – 32 С, при зниженні температури до +10-20С вона припиняє відкладати яйця. Якщо температура тіла людини піднімається вище +37С, то воші переповзають  з хворої людини на здорову.  Це дуже важливий факт, тому що платтяні і головні воші можуть переносити збудників епідемічного висипного тифу, волинської лихоманки.

     Харчуючись кров’ю  хворої людини, воші також хворіють висипним тифом і гинуть від нього. Зараження людини відбувається не через укус вошей, а в результаті втирання в шкіру людини інфікованих фекалій вошей.

     Крім цієї загрозливої ролі, педикульоз дуже неприємна хвороба. В результаті укусів на шкірі шиї, спини, попереку, пахових ямок виникають  конусоподібні папули (пухирі), шкіра грубішає, темнішає, стає сухою.

     Якщо вошивість  у людини триває  кілька місяців, то розвивається загальна реакція організму – підвищення температури тіла, м’язовий біль, особливо в ногах, пригнічений загальний стан. Тривала вошивість може призводити до виснаження організму.

     Інший вид вошей – головні.  Вони живуть на волосяній частині голови, частіше на потилиці, скронях, тім’ї, а також у бороді і бровах. Їх розміри трохи менші від платтяної воші. Вони відкладають яйця (гниди) біля коріння волосся, приклеюючи гниду прозорою клейкою масою. Якщо гнида знаходиться на відстані 1 см від коріння волосини, це означає, що вона була відкладена місяць тому і з неї вже вийшла воша. З яйця приблизно через 10-14 днів виходить личинка,  яка через 10-14 днів перетворюється у дорослу вошу. Головні воші відкладають  4 яйця в день, 88-140 за все життя, тривалість життя їх складає 27-38 днів. Максимальна кількість головних вошей в однієї особи може сягати 200 штук. Особливо страждають при вошивості діти. Вони стають дратівливими, погано сплять, у них знижується інтерес до навчання.

      Третій вид вошей – лобкова. Її розміри найменші – від 1,36 до 1,6 мм. Вона має плоску форму, що нагадує краба, тому її називають площицею або крабовидною вошею. Лобкові воші живуть на тілі людини, глибоко впиваючись у шкіру, й тут же відкладають яйця. Вони знаходяться не тільки на поверхні лобка, але й у пахових ямках, на поверхні грудей, живота, інколи живуть на бровах та віях. Лобкові воші малорухливі, тому при цьому виді педикульозу люди заражаються тільки при  близькому та інтимному контактах. Зараз почастішали випадки зараження лобковими вошами в лазнях. Плодючість їх невелика, самка відкладає 3 яйця в день, 50 за все життя.  Розмножуються при температурі 20-45С. Живуть до 17 днів. Запущений лобковий педикульоз перебігає важко, хворий розчісує вкушені частини тіла, іноді підозрює, що він заражений коростою.

      Розповсюдження вошей відбувається при безпосередньому контакті людей,  особливо при великій їх скупченості: у транспорті, на вокзалах, на ринках, в басейнах. Щоб не трапилась така біда з вами, необхідно після поїздок  чи якихось сумнівних контактів, в першу чергу, оглянути свої речі, чи немає на них вошей. Особливу увагу зверніть на складки та шви білизни, де платтяні воші відкладають свої яйця. Бажано в цих випадках  пройти самостійно додаткову домашню санітарно-гігієнічну обробку, тобто терміново  помитися,  змінити одяг і прокип’ятити його  та пропрасувати речі гарячою праскою.

      Особливо швидко педикульоз розповсюджується у дитячих колективах при спільному користуванні гребінцями, головними уборами, одягом, постіллю, при зберіганні всіх речей разом. Носіями та розповсюджувачами вошей є люди, які не мають постійного місця проживання, ведуть безладний  спосіб життя, а також особи, що не дотримуються правил особистої гігієни. При значній вошивості воші можуть переповзати по речах.

      Якщо виявлено випадок педикульозу, необхідно оглянути дитячий колектив та членів сім’ї того, у кого знайдено воші.  Воші можна вивести механічним шляхом ( вичісування), а гниди ( яйця вошей) необхідно вибирати руками. При необхідності  волосся стрижуть або бриють.

     При вичісуванні або обстриганні волосся. плечі, спину, груди враженого потрібно щільно закрити простирадлом чи клейонкою. Острижене волосся, вичіски збирають на папір, який потім спалюють.

    Через тиждень  необхідно знову оглянути враженого (якщо залишилися гниди, з них вийдуть воші) і при необхідності провести повторну обробку. 

    Слід пам’ятати, що дітей до 5 років, вагітних жінок – годувальниць, осіб з шкірними захворюваннями, ранами на голові обробляють лише механічним шляхом, або уважно вивчити інструкцію до застосування педикулоциду. 

      Для боротьби з  вошами використовують препарати – „Ніттіфор”, „Педекс”,  „Делацет”,  „Пара-Плюс”, „Педилін”, „Хігія”, „Пермін”, “ХедРінг”, “Lavinal” та 20% водно-мильну суспензію бензил – бензоату. Препаратами слід користуватися  згідно з інструкцією.

      Боротьба з платтяними вошами відбувається при обробці одягу в спеціальних камерах  , в домашніх умовах –  прогладжуючи одяг 5 разів гарячою праскою. Прання білизни в пральних машинах при температурі води 40С не вбиває вошей. Тому її необхідно кип’ятити не менше 15 хвилин.

     Позбавитись педикульозу  можна тільки при одночасній обробці всіх уражених навіть поодинокими вошами, білизни, одягу, постелі та предметів обстановки.

      До основних заходів профілактики педикульозу відносяться:
  • суворе дотримання особистої гігієни у побуті;
  • суворе дотримання санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму у дошкільних дитячих, учбових  закладах,  гуртожитках, готелях, перукарнях, квартирах, під час мандрівок та активного відпочинку, тощо.

     

      В приміщеннях регулярно проводити прибирання, постільну білизну потрібно міняти не рідше одного разу на тиждень з подальшим її кип’ятінням і прасуванням.

      В перукарнях недопустиме повторне користування накидками, простирадлами, гребінцем, машинкою для стриження волосся без належної обробки.

      В свою чергу до заходів по дотриманню вимог особистої гігієни, які спрямовані на попередження педикульозу, відносяться:

      –   регулярне миття тіла з одночасною зміною натільної та постільної  білизни (не рідше 1 раз на тиждень);

      –  регулярний догляд за волоссям (щоденне розчісування, при потребі – стриження);

      –  систематичне чищення та догляд за верхнім одягом.

            У дітей дошкільного віку волосся потрібно оглядати щодня, звертаючи увагу на скроні, тім’я, потилицю. У дітей більш старшого віку волосся треба оглядати щотижня, особливої уваги потребує світле волосся.

      У разі виявлення ознак наявності вошей необхідно негайно звернутись до лікаря у лікувально-профілактичний заклад за місцем проживання, а для жителів м. Суми  –  до відділення дезінфектології Сумського міського відділу ДУ “ Сумський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України” для проведення протипедикульозних та профілактичних заходів.

Адреса: м. Суми, вул.. Троїцька , 57;  тел. 25 – 79 – 83.

Пам’ятайте! 
Воші – розповсюджувачі небезпечних інфекційних захворювань.
Суворе виконання правил особистої гігієни дозволить запобігти виникненню педикульозу.

 

 

 

Безпека дітей в Інтернеті
 

Інтернет-технології стали природною складовою життя дітей і сучасної молоді. Комп′ютер є не тільки розвагою, але й засобом спілкування, самовираження та розвитку особистості.

Самостійне пізнання інформаційного світу дозволяє розширити коло інтересів дитини і сприяє її додатковій освіті, спонукає до кмітливості, привчає до самостійного розв′язання задач.

Всесвітня мережа також задовольняє потребу підлітків у лідерстві. Діти, які добре знають компютер та Інтернет, більш адекватно оцінюють свої здібності та можливості, вони більш цілеспрямовані та кмітливі. Щоб повноцінно орієнтуватись у віртуальному просторі, дитині треба вчитися структурувати великі потоки інформації, дотримуючись основних правил безпеки в мережі.

Всеукраїнське соціологічне дослідження, проведене Інститутом соціології НАН України в 2009 році, виявило тривожні тенденції: понад 28% опитуваних дітей готові надіслати свої фотокартки незнайомцям у Мережі; 17% без коливань діляться інформацією про себе і свою родину (адреса, професія, графік роботи батьків, наявність цінних речей у домі тощо); 22% дітей періодично потрапляють на сайти для дорослих; 28% дітей, побачивши в Інтернеті рекламу алкоголю або куріння, хоча б один раз спробували їх купити, а 11% − спробували купувати наркотики; близько 14% опитуваних час від часу відправляють платні SMS за бонуси в онлайн-іграх і лише деякі звертають увагу на вартість послуги. Лише у 18% випадків дорослі перевіряють, які сайти відвідує дитина, тільки 11% батьків знають про такі онлайн-загрози, як “дорослий” контент, азартні ігри, онлайн-насилля, кіберзлочинність.

 З метою надання батькам і педагогам допомоги з питань захисту дітей від впливу шкідливої інформації розроблено ряд посібників і складено перелік рекомендованих для дітей онлайн-ресурсів. Зазначені матеріали допоможуть відкрити дітям цікавий, корисний і, головне, безпечний Інтернет.

Лист Міністерства №1/9-768 від 06.11.09 "Про захист дітей та молоді від негативних інформаційних впливів"

Посібники, які Міністерство пропонує використовувати батькам і педагогам для навчання дітей безпечному користуванню Інтернетом:

  1. Діти в Інтернеті: як навчити безпеці у віртуальному світі: посібник для батьків / І. Литовченко, С. Максименко, С Болтівець [та ін.]. – К.: ТОВ “Видавни-чий будинок «Аванпост-Прим»”, 2010. – 48 с. (http://online-bezpeka.kyivstar.ua).
  2. Виховання культури користувача Інтернету. Безпека у всесвітній мережі:  навчально-методичний посібник / А. Кочарян, Н. Гущина. – К., 2011. – 100 с. (http://old.mon.gov.ua/images/newstmp/2011/18_02/3/4press.pdf).
  3. Безпечне користування сучасними інформаційно-комунікативними технологіями / О. Удалова, О. Швед, О. Кузнєцова [та ін.]. – К.: Україна, 2010. – 72 с.
  4. Памятка для батьків “Діти. Інтернет. Мобільний звязок”, розроблена Національною експертною комісією України з питань захисту суспільної моралі  (http://www.moral.gov.ua/news/311/).
  5. Перелік рекомендованих для дітей онлайн-ресурсів, затверджений на засіданні Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі (рішення N 2 від 20.04.2010).

 

 

Поради батькам про безпеку Дорожнього Руху

Безпечній поведінці на дорозі треба вчити. Але завчені, як вірші, Правила не вбережуть дитину від біди. Тому поряд з вивченням Правил дорожнього руху треба діяти особистим прикладом.

Використовуйте будь-який відповідний момент для ознайомлення дітей з правилами вуличного руху.

Гуляючи з дитиною по місту, по дорозі до школи і додому зверніть його увагу на те, як багато машин, автобусів, трамваїв їздить по вулицях. А який порядок! Це тому, що люди виконують правила дорожнього руху.

Розкажіть про те, що машини йдуть по одній стороні бруківки, що люди ходять по тротуару.

Переходячи з дитиною вулицю, покажіть йому, поясніть, що треба уважно подивитися ліворуч, потім праворуч, і переходити вулицю прямо, а не навскіс.

Дуже важливо, щоб ваша дитина зрозуміла, а не тільки запам‘ятала, що виконувати правила руху потрібно завжди і всюди. Тому особистим прикладом показувати їй, як потрібно поводитися на вулиці. Ваш приклад буде куди більш наочним, ніж сотні разів повторювані слова «не ходи на червоне світло». Тому навіть якщо ви спізнюєтеся — все одно переходьте дорогу там, де це дозволено правилами.

 

Інструкції
Готуючись перейти дорогу
  • Зупиніться, огляньте проїжджу частину.
  • Розвивайте в дитини спостережливість за дорогою.
  • Підкреслюйте свої рухи: поворот голови для огляду дороги. Зупинку для огляду дороги, зупинку для пропуску автомобілів.
  • Вчіть дитину вдивлятися удалину, розрізняти наближаючіся машини.
  • Не стійте з дитиною на краю тротуару.
  • Зверніть увагу дитини на транспортний засіб, що готується до повороту, розкажіть про сигнали покажчиків повороту у машин.
  • Покажіть, як транспортний засіб зупиняється біля переходу, як він рухається за інерцією.
Очікування транспорту
  • Стійте тільки на посадкових майданчиках, на тротуарі чи узбіччі.
Посадка і висадка з транспорту
  • Виходьте першими, попереду дитини, інакше дитина може впасти або вибігти на проїжджу частину.
  • Підходьте для посадки до дверей тільки після повної зупинки.
  • Не сідайте в транспорт в останній момент (може прищемити дверима).
  • Привчіть дитину бути уважним у зоні зупинки — це небезпечне місце (поганий огляд дороги, пасажири можуть виштовхнути дитину на дорогу).
Рух по тротуару
  • Дотримуйтеся правого боку.
  • Дорослий повинен перебувати з боку проїжджої частини.
  • Якщо тротуар знаходиться поруч з дорогою, батьки повинні тримати дитину за руку.
  • Привчіть дитину, йдучи по тротуару, уважно спостерігати за виїздом машин з двору.
  • Не привчайте дітей виходити на проїжджу частину, коляски та санки везіть тільки по тротуару.
Інструкція дітям: правила переходу дороги на регульованому пішохідному переході
  • Зупинись на краю тротуару, не наступай на бордюрний камінь.
  • Дочекайся зеленого сигналу. Якщо він блимає, переходити не слід, незважаючи на те, що перехід дозволено — можна потрапити в небезпечну ситуацію.
  • Подивися по сторонам — переконайся, що транспортні засоби коштують, і водії пропускають пішоходів.
  • Переходь дорогу, дотримуючись правої сторони переходу.
  • Іди швидко, але не біжи.
  • Якщо при підході до середини проїжджої частини спалахує червоний сигнал — зупинись. Не роби зайвих кроків ні вперед, ні назад. Стеж за проїжджаючим транспортом зліва і справа.
  • Закінчуй перехід, тільки переконавшись, що знову горить зелений сигнал і транспортні засоби стоять.

 

Дорожні пастки
Машина,щостоїть
Машина що стоїть, небезпечна: вона може закривати собою інший автомобіль, який рухається з великою швидкістю, заважає вчасно помітити небезпеку. Не можна виходити на дорогу з-за машин, що стоять. В крайньому випадку, потрібно обережно визирнути з-за стоячого автомобіля, переконатися, що небезпека не загрожує, і тільки тоді переходити дорогу.
Автобус,щостоїть
Автобус що стоїть, закриває собою ділянку дороги, по якому в той момент, коли ви вирішили її перейти, може проїжджати автомобіль. Крім того, люди біля зупинки зазвичай поспішають і забувають про безпеку. Від зупинки треба рухатися в бік найближчого пішохідного переходу.
Прихована небезпека
З-за нерухомого автомобіля, будинку, паркану, кущів та ін. може несподівано виїхати машина. Для переходу дороги потрібно вибрати таке місце, де дорога проглядається в обидва напрямки. В крайньому випадку, можна обережно визирнути з-за перешкоди, переконатися, що небезпеки немає, і тільки тоді переходити дорогу. У великих містах місцем підвищеної небезпеки також є арки, через які з дворів на проїжджу частину виїжджають машини. Не допускайте, щоб дитина бігла повз арки попереду дорослого: її необхідно тримати за руку.
Повільно наближається машина
Машина, яка повільно рухається може приховувати за собою автомобіль, що йде на великій швидкості. Дитина часто не підозрює, що за однією машиною може ховатися інша.
Світлофор
Сьогодні на дорогах міста ми постійно стикаємося з тим, що водії автомобілів порушують Правила дорожнього руху: мчать на високій швидкості, ігноруючи сигнали світлофора і знаки переходу. Тому недостатньо навчити дітей орієнтуватися на зелений сигнал світлофора, необхідно переконатися, що небезпека не загрожує. Діти часто міркують так: «Машини ще стоять, водії мене бачать і пропустять». Вони іноді помиляються.
«Пустельна»вулиця
На вулиці, де машини з’являються рідко, діти вибігають на дорогу, попередньо її не оглянувши. Виробіть у дитини звичку завжди перед виходом на дорогу зупинитися, озирнутися, прислухатися — і тільки тоді переходити вулицю.
Осьова лінія
Дійшовши до осьової лінії і зупинившись, діти зазвичай стежать тільки за машинами, що рухаються з правого боку, і забувають про автомобілі, що проїжджають у них за спиною. Злякавшись, дитина може зробити крок назад — прямо під колеса машини. Якщо довелося зупинитися на середині дороги, потрібно бути гранично уважним, не робити жодного руху, не переконавшись у безпеці.
«Безпека» поруч з батьками
Перебуваючи поруч з дорослим, дитина покладається на нього і або зовсім не спостерігає за дорогою, або спостерігає погано. Дорослий цього не враховує. На вулиці діти відволікаються на всілякі предмети, звуки, не помітивши машину, і думаючи, що шлях вільний, вириваються з рук дорослого і біжать через дорогу. Перед переходом дороги ви повинні міцно взяти дитину за руку.
Пам’ятайте! Дитина вчиться законами вулиці, беручи приклад з вас, батьків, інших дорослих. Нехай ваш приклад вчить дисциплінованої поведінки на вулиці не лише вашу дитину, але й інших дітей. Переходьте дорогу, дотримуючись Правил дорожнього руху.

 

Батьки, будьте прикладом

Будьте прикладом для дітей у дотриманні правил дорожнього руху

  • Не поспішайте, переходите дорогу розміреним кроком.
  • Виходячи на проїжджу частину дороги, припиніть розмовляти — дитина повинна звикнути, що при переході дороги потрібно зосередитися.
  • Не переходьте дорогу на червоний або жовтий сигнал світлофора.
  • Переходьте дорогу тільки в місцях, позначених дорожнім знаком «Пішохідний перехід».
  • З автобуса, тролейбуса, трамвая, таксі виходьте першими. В іншому випадку дитина може впасти або побігти на проїжджу частину дороги.
  • Залучайте дитину до участі у ваших спостереженнях за обстановкою на дорозі: показуйте йому ті машини, які готуються повертати, їдуть з великою швидкістю і т.д.
  • Не виходьте з дитиною з-за машини, кущів, не оглянувши попередньо дороги, — це типова помилка, і не можна допускати, щоб діти її повторювали.
  • Не дозволяйте дітям гратися поблизу доріг і на проїжджій частині вулиці.

Бережіть себе і своїх близьких.

 

 

Детальніше: http://school16.org/do-vsesvitnogo-dnya-bezpeki-ditey-u-merezhi-internet