Комунальний заклад освіти "Середня загальноосвітня школа №24" Дніпровської міської ради


запам'ятати

 

Методична робота

 

 

Вступ: Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2021/2022 навчальному році

 

Методичні рекомендації для вчителів

 

Науково-методична робота у школі – це комплекс практичних заходів, які забезпечують впровадження наукових досягнень, інноваційних ідей в практику педагогічної діяльності вчителів, вивчення та пропагування перспективного педагогічного досвіду вчителів, безперервність підвищення кваліфікації членів педагогічного колективу, розвиток педагогічної майстерності, компетентності і творчих пошуків нових педагогічних прийомів у підвищенні ефективності навчально-виховного процесу:

    - моніторинг освітніх запитів батьків, учнів і творчого потенціалу вчительського колективу;

    - спостереження за професійним зростанням учителя;

    - узагальнення досвіду педагога під час проходження атестації;

    - творчі звіти вчителів;

    - участь у конкурсах «Учитель року», «Урок року».

 

МО вчителів природничо-математичного циклу.
МО вчителів гуманітарного циклу.
МО вчителів історико-естетичного циклу.    
МО класних керівників.

 
Методична розробка — одна із поширених форм творчої діяльності педагогів, особливо під час атестації. Проте відсутність у них навичок наукового дослідження, осмислення та опису власного досвіду призводить до того, що їхні розробки не використовують. Тому хочемо детальніше зупинитися на процесі моделювання (створення) перспективного педагогічного досвіду (ППД)

Методичною розробкою можна вважати текст, у якому систематизовано, послідовно викладено всебічно досліджену педагогічну діяльність, її особливості. Усі розробки можна поділити на дві групи:
* розробки щодо змісту освіти: програми, концепції, довідники, збірники, посібники тощо;
* розробки методики викладання: моделі, описи досвіду, технології, методики викладання предмета, розділу, теми курсу або заняття, сценарії.

Основні компоненти планування ППД
1. Визначення мети та завдання створюваного досвіду
Моделювання перспективного педагогічного досвіду розпочинають із з'ясування мети та завдання його створення, суті розв'язуваних за його допомогою завдань, планування свідомо організованої, соціально зумовленої, цілеспрямованої системи діяльності щодо поліпшення стану і перетворення педагогічної практики на основі науково-педагогічних рекомендацій. Ідеться про формування кінцевої організаційно-педагогічної, науково - методичної, управлінської мети організаторів створення досвіду і тих завдань, які треба розв'язувати при її досягненні. У ході моделювання реалізується цілеспрямоване впровадження наукових досягнень.
2. Аналіз використаних при моделюванні джерел
Щоб розробити дійову модель досвіду і закласти в неї перспективні ідеї та положення, необхідні глибокі та всебічні знання та аналіз таких джерел:
* законодавчих, державних і нормативних відомчих документів з проблеми, що моделюється;
* результатів сучасних наукових досліджень, теоретичних ідей, положень і рекомендацій з цієї проблеми;
* наявних матеріалів з досвіду, що моделюється;
* теоретичних і прикладних робіт, де аргументується потреба розвитку навчально - виховної роботи.
Лише глибокий і всебічний аналіз перелічених джерел дає змогу розробити контури досвіду, що моделюється.
3. Визначення об'єкта
Проблема відбору об'єкта для створення перспективного педагогічного досвіду з провідної проблеми потребує врахування цілої низки факторів:
* по-перше, готовність закладу до реалізації моделі досвіду з точки зору матеріальних умов;
* по-друге, наявність зацікавленого і компетентного керівництва педагогічного колективу, здатного забезпечити поставлені завдання, а також відповідний науково - методичний рівень педагогічного колективу.
4. Розроблення структури моделі досвіду, плану і методики, впровадження їх з регулюванням, аналізом, контролем тощо
Це один із найскладніших елементів процесу моделювання. При цьому треба подолати складні суперечності. Модель, у якій враховані вимоги передової науки та практики, має бути еталоном розв'язання педагогічної проблеми на рівні сучасних вимог. Однак реалізувати таку еталонну модель має конкретний педагогічний колектив, група працівників, які мають певні фахові можливості, конкретний до свід, індивідуальні особливості. Через це при розробленні моделі досвіду слід ураховувати як об'єктивні вимоги науки і практики, так і суб'єктивні можливості виконавців.